Історія України: перелік дат для підготовки до ЗНО/НМТ
Завдання з історії України на зовнішньому незалежному оцінюванні (національному мультипредметному тесті) обовʼязково передбачають перевірку знання найважливіших дат і вміння орієнтуватися в хронології подій.
Учасники тестування мають знати передбачені програмою ЗНО дати подій і виконувати тестові завдання, що вимагають безпосереднє вказування певної дати.
Окрім того, учасники тестування мають встановлювати та групувати дати відповідно до подій, явищ, процесів, а також співвідносити дати та історичні факти з періодами й визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів.
Пропонуємо хронологічну таблицю, яка допоможе ефективно підготуватися до тестування з історії України.
До таблиці внесено всі дати, необхідні для виконання завдань, і подано короткі пояснення до них.
Жирним шрифтом позначено дати, які треба обовʼязково знати напамʼять.
Друга половина XVI – кінець XVIII ст.
Дата | Подія |
1489 | Перша згадка про козаків у писемних джерелах |
1514 | Битва біля м. Орша |
1556 | Заснування князем Дмитром Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої відомої Січі |
1556–1561 | Створення Пересопницького Євангелія |
1529 | Перший Литовський статут |
1566 | Другий Литовський статут (урівнення в правах боярства-шляхти з князівсько-магнатською аристократією; виборні суди; система повітових сеймиків) |
1569 | Люблінська унія. Утворення Речі Посполитої (виборний король, спільний сейм, єдина грошова система, урівнено в правах польську та українську шляхту; Литва зберігала за собою право та суд, адміністрацію, військо, «руську мову») |
1572 | Реєстрове козацтво Сигізмунда Августа |
1574 | Видання книг І. Федорова «Апостол» та «Буквар» (перший друкований підручник для навчання грамоти) |
1576 | Відкриття Острозької слов’яно-греко-латинської академії (ректор Г. Смотрицький; викладачі: І. Княгинецький, Д. Наливайко, К. Лукаріс та ін., серед вихованців: М. Смотрицький, П. Конашевич-Сагайдачний, Й. Борецький) |
1577–1578 | Похід І. Підкови на Молдову (страчений у Львові) |
1578 | Козацька реформа Стефана Баторія (600 осіб реєстровців) |
1581 | Видання Острозької Біблії І. Федорова |
1582 | Запровадження григоріанського календаря (папа Григорій XIII) |
1586 | Утворення першої братської (слов’яно-греко-латинської) школи у м. Львів (Антіохійський патріарх Йоаким затвердив Статут Львівського Успенського братства, згодом воно отримало право Ставропігії (підпорядкування Константинопольському патріарху) |
1588 | Третій Литовський статут (селяни, що прожили понад 10 років у пана, ставали кріпаками) |
1590 | «Порядок щодо козаків та України» (у випадку війни з Туреччиною кількість реєстровців зростає, заборона селянам іти на Запоріжжя) |
1591 | Вихід твору Л. Зизанія «Адельфотес» |
1591–1593 | Повстання Криштофа Косинського (охоплення району Білої Церкви, Черкас, Канева; поразка повсталих від військ В.-К. Острозького під П’яткою) |
1596 | Берестейська церковна унія; утворення Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) |
1596 | Повстання С. Наливайка (поразка від військ С. Жолкевського в Солоницькій битві поблизу Лубен; страчений у Варшаві) |
1596 | Вихід твору Л. Зизанія «Граматика словенська» |
1615 | Заснування Київського Богоявленського братства (вступ П. Конашевича-Сагайдачного з Кошем Запорозьким) |
1616 | Здобуття козаками П. Конашевича-Сагайдачного м. Кафи (сучасна Феодосія) де розташовувався невільничий ринок |
1618 | Похід козаків під проводом П. Конашевича-Сагайдачного на Москву; підписання Деулінських угод; Річ Посполита отримала Чернігово-Сіверщину та Смоленщину |
1620 | Відновлення вищої православної церковної ієрархії; висвячення Феофаном на посаду митрополита Йова Борецького (з ініціативи П. Конашевича-Сагайдачного) |
1620 | Битва під Цецорою (поразка С. Жолкевського від Туреччини) |
1620 | Заснування Луцького Хрестоздвиженського братства |
1621 | Хотинська війна (участь військ гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного проти Османської імперії разом із військами С. Жолкевського; поразка Османа у війні) |
1625 | Куруківська угода (протистояння С. Конєцпольського з військами М. Жмайла поблизу м. Бар; створення 6 полків реєстровців) |
1630 | Повстання нереєстровців під проводом Т. Федоровича (Трясила); бій під Переяславом, «Тарасова ніч»; підписання Переяславської угоди (кількість реєстровців – 8 тис. козаків) |
1631 | Заснування П. Могилою Лаврської школи |
1632 | «Пункти для заспокоєння руського народу» |
1632 | Утворення Києво-Могилянської колегії |
1635 | Захоплення та руйнування І. Сулимою фортеці Кодак (збудована французьким інженером Ґ. Л. де Бопланом з метою не допускати козаків у походи на турків і татар) |
1637–1638 | Повстання під проводом Павла Павлюка, Якова Острянина, Дмитра Гуні |
1637 | Поразка повсталих під Кумейками |
1638 | «Ординації Війська Запорозького реєстрового…..», Жовнинська битва (повсталих козаків очолювали Я. Остряниця, Д. Гуня, К. Скидай) |
1638–1648 | «Золотий спокій»; зародження невдоволення українців польською владою |
1646 | Видання творів: «Требник» П. Могили, «Православне сповідання віри» І. Трофимовича |
травень 1648 | Битва під Жовтими Водами |
травень 1648 | Битва під Корсунем (розгром 20-тисячних військ М. Потоцького) |
вересень 1648 | Битва під Пилявцями; оголошення «посполитого рушення» (шляхетського ополчення) |
вересень 1648 | Захоплення військами М. Кривоноса Високого Замку у Львові |
грудень 1648 | Урочистий в’їзд Б. Хмельницького до Києва (Хмельницького зустрічали єрусалимський патріарх Паїсій та митрополит Сильвестр Косів) |
лютий 1649 | До Переяслава прибуває польське посольство, виголошення гетьманом програми розбудови української держави |
1649 | Похід Литовський князя Я. Радзивілла через Білорусь на Київ (йому протистояли війська козацького полковника М. Кричевського; бій під Лоєвим; смерть полковника) |
1649 | Зборівська битва, Зборівський договір (під владою гетьмана – Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства,; кількість реєстровців – 40 тисяч) |
1651 | Похід Я. Радзивілла на Київ; пограбування міста |
1651 | Берестецька битва, Білоцерківський договір (під владою гетьмана – Київщина, кількість реєстровців – 20 тисяч; поляки повертаються на свої землі) |
1652 | Батозька битва (помста за Берестечко) |
1652–1709 | Існування Чортомлицької Січі на р. Чортомлик |
1652 | Заснування І. Дзиковським слободи Острогозьк (вихідці з Острога) |
1653 | Похід Т. Хмельницького на Молдову (допомога своєму тестю); смерть Тимоша |
1653 | Битва під Жванцем, Камʼянецький договір (домовленість поляків і татар про припинення воєнних дій; Хмельницький у переговорах участі не брав) |
1654 | Переяславська рада, українсько-московський договір («Березневі статті») (присяга гетьмана і козаків на вірність московському царю Олексію; Конфедерація) |
1654 | Заснування Харкова. Існування 5 полків на Слобожанщині |
1655 | Вигнання московсько-українськими військами під командуванням І. Золотаренка поляків з Білорусі |
січень 1655 | Охматівська битва; похід на Галичину; перемога над польськими військами С. Потоцького під Городком |
1656 | Московсько-польське Віленське перемир’я (обіцянка Речі Посполитої надати корону російському царю Олексію) |
жовтень 1656 | Утворення союзу Трансільванії та України проти Польщі (Швеція брала участь у переговорах) |
1657 | Похід Юрія ІІ, Дердя Ракоці та військ Антона Ждановича на Польщу, взяття Варшави; капітуляція трансильванського правителя; повернення козаків в Україну. Смерть Б. Хмельницького |
1657 | Корсунська рада (обрання І. Виговського гетьманом) |
1658 | Гадяцький договір (сторони договору: Польща, Литва, Велике князівство Руське) |
1659 | Конотопська битва; московсько-українська війна |
1659 | Гетьманство Ю. Хмельницького; Чуднівська кампанія (граф В. Шереметьєв) |
1660 | Слободищенська угода |
1663 | Фактичний поділ України на Правобережну (П. Тетеря); та Лівобережну (І. Брюховецький) (Чорна рада в Ніжині); зречення гетьманства Ю. Хмельницьким |
1665 | Поїздка І. Брюховецького до Москви; Московські статті |
1663–1664 | Похід П. Тетері з поляками на Лівобережжя |
1665–1676 | П. Дорошенко – гетьман Правобережжя; створення «сердюків» |
1667 | Андрусівський перемир’я між Московією та Польщею (без українців); юридичний поділ України |
1668 | П. Дорошенко – гетьман обох боків Дніпра |
1669 | Корсунська угода, визнання Правобережною Гетьманщиною протекторату Османської імперії |
1669–1672 | Д. Многогрішний – (наказний) гетьман Лівобережжя; підписання Глухівських статей (27 пунктів); утворення «компанійців» |
1672–1687 | І. Самойлович – гетьман Лівобережжя. Утворення бунчукового товариства, укладання Конотопських статей; забудова Троїцького собору Густинського монастиря під Прилуками; церкви Іоанна Предтечі |
1672 | Протистояння П. Дорошенка з Мохамедом IV проти М. Ханенка (його підтримувала Польща) на Брацлавщині, перемога П. Дорошенка, похід на Галичину; підписання Бучацького договору |
1677–1678 | Перший і другий чигиринські походи Туреччини |
1678–1679 | «Великий згін» (насильницьке переселення мешканців з Правобережної України на Лівобережну, організоване гетьманом І. Самойловичем) |
1681 | Бахчисарайський мирний договір (сторони договору: Туреччина, Московія); середня Київщина 20 років залишалася незаселеною |
1686 | «Вічний мир» між Московським царством і Річчю Посполитою (Брацлавщина та південна Київщина мали бути нейтральними). Підпорядкування Київської митрополії Московському патріархатові |
1687 | Перший Кримський похід В. Голіцина (допомога І. Самойловича, якого звинуватили в невдачі); мета – вихід Московії до Чорного моря, війна з Кримським ханством |
1687 | Підписання Коломацьких статей новообраним гетьманом І. Мазепою |
1689 | Другий Кримський похід В. Голіцина |
1692 | Заворушення в Переяславському, Миргородському, Полтавському полках (переросло в повстання під проводом П. Іваненка-Петрика) |
1698–1712 | П. Іваненко-Петрик – гетьман так званої Ханської України |
1699 | Карловицький мир між Польщею та Туреччиною (Правобережна Україна, якою володіли турки (в основі Поділля), перейшла до Польщі) |
1702–1704 | Повстання С. Палія. Перехід І. Мазепи через Дніпро, зайняття Київщини й Волині, придушення повстання І. Палія |
1704–1709 | Об’єднання Правобережної та Лівобережної України під владою І. Мазепи |
1708 | Україно-шведський союз, зруйнування Батурина |
1708–1722 | Призначення І. Скоропадського гетьманом (для наглядання над гетьманом призначався царський резидент А. Ізмайлов) |
1709 | Перехід кошового отамана Запорозької Січі К. Гордієнка з військом на бік І. Мазепи. Полтавська битва. Поразка шведів та І. Мазепи, втеча до Бендер |
1709 | Зруйнування московитськими військами Чортомлицької січі, Полтавська битва |
1710 | Смерть І. Мазепи |
1710 | «Конституція…» Пилипа Орлика («Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького»: вступ і 16 статей). Обрання П. Орлика гетьманом |
1711 | Похід П. Орлика разом з татарами на Україну (дійшли до Білої Церкви і повернули назад до Бендер). Прутський похід Петра І |
1711–1728 | Існування Олешківської Січі (на території Кримського ханства) |
1713 | Ліквідація козацтва на Правобережній Україні |
1720 | Укази Петра І: про реорганізацію Генеральної військової канцелярії, про укладання адміністративних документів російською мовою |
1722–1727 | Перша Малоросійська колегія (складалася з 6 офіцерів, яких очолював граф Вельямінов) |
1722 | Надання першому ієрархові Київської митрополії титулу архієпископа Київського та Малої Росії (призначати його мав церковний Синод на чолі з царем у Петербурзі) |
1727–1734 | Д. Апостол – гетьман; «Рішительні пункти»; завершено укладання зводу «Права, за якими судиться малоросійський народ» |
1734 | Заснування Нової (Підпільненської) Січі (кошовий отаман І. Білицький, край поділено на 8 паланок (округів) |
1734 | Гайдамаччина. Повстання Верлана проти Польщі |
1735 | Скорочення урядом реєстровців; поділ козаків на заможних (виборних козаків), та збіднілих (підпомічників) |
1738–1759 | Виступи загонів О. Довбуша, В. Баюрака, І. Бойчука; виступ «опришків» |
1751 | К. Розумовський – гетьман |
1752 | Створення Нової Сербії в північно-східній частині Запоріжжя (з 1775 – м. Єлисаветград, сучасний Кропивницький); утворення Словʼяносербії (сучасні Луганська, Кіровоградська, частина Донецької областей) |
1760 | Проведення судової реформи на Гетьманщині |
1761 | Перетворення Мотрининського монастиря на осередок православного руху |
1764 | Остаточна ліквідація посади гетьмана |
1764–1782 | Утворення Другої Малоросійської колегії (очолював П. Румянцев, який здійснив Генеральний опис Малоросії) |
1767 | Створення Законодавчої комісії, член якої Г. Полєтика намагався повернути українській шляхті старі привілеї |
1768–1774 | Російсько-турецька війна (закінчилася Кючук-Кайнарджинським договором, кордони Росії відсунулись на південь і таким чином Січ опинилася в межах Російської імперії) |
1768 | Коліївщина (керівники: М. Залізняк, І. Гонта; повстання охопило Київщину та Брацлавщину, зокрема гайдамаки взяли Умань; повстання придушене російською владою; страта гайдамаків відбувалась у м. Кодня) |
1772 | І поділ Речі Посполитої (Галичина відходить до Австрійської імперії) |
1775 | Остаточна ліквідація Запорозької Січі (наказ Катерини ІІ генералові П. Текелі; російська армія напала і зруйнувала Січ, останній кошовий отаман П. Калнишевський ув’язнений у Соловецький монастир. Задунайська Січ, Банатська Січ |
1780–1782 | Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії |
1781 | Поділ Гетьманщини на три намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське (згодом вони утворили Малоросійське генерал-губернаторство) |
1783 | Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України. Підкорення Російською імперією Кримського ханства (ліквідований полковий устрій, запроваджено повіти) |
1784 | Повстання С. Гаркуші (повстання придушене російською владою) |
1785 | «Грамота про вільність дворянства» (українську шляхту урівняно в правах з російським дворянством) |
1787–1791 | Російсько-турецька війна (закінчилася Ясським мирним договором, Крим було закріплено в складі Росії) |
1787 | Утворення групи автономістів на чолі з В. Капністом (відстоювали автономію Гетьманщини, виступали за відновлення козацького війська) |
1788 | Утворення Чорноморського козацького війська |
1791 | Місія В. Капніста до Берліна, переговори з канцлером Пруссії |
1792 | Переселення Чорноморського козацького війська на Кубань, з 1860р. має назву Кубанське козаче військо |
1793 | ІІ поділ Речі Посполитої (Правобережжя переходить під контроль Російської імперії) |
1795 | ІІІ поділ Речі Посполитої (Річ посполита припинила своє існування, до Росії відходять землі західної Волині) |
Кінець XVIII ст. – 1914 р.
Дата | Подія |
1798 | Видання «Енеїди» І. Котляревського |
1805 | Відкриття Харківського університету (з ініціативи В. Каразіна) |
1806–1812 | Російсько-турецька війна (закінчилася Бухарестським мирним договором, до Росії відійшла Бессарабія) |
1810–1825 | Рух опришків на Прикарпатті (очолював М. Штолюк) |
1812 | Напад Наполеона Бонапарта на Росію |
1813–1830 | Повстання (з перервами) під проводом У. Кармелюка на Поділлі |
1816–1857 | Утворення військових поселень (з 25 округів військових поселень три зосереджені на Харківщині, Катеринославщині, Херсонщині) |
1816 | Створення освітнього товариства греко-католицьких священників (у Перемишлі під патронатом єпископа М. Левицького помічник І. Могильницький зібрав гурт священників і заснував перше просвітницьке товариство греко-католицьких священників) |
1817 | Оголошення Одеси відкритим містом (порто-франко) |
1817 | Повстання бузьких козаків на Херсонщині |
1817 | Закриття Києво-Могилянської академії. Відкриття в Одесі Рішельєвського ліцею. Заснування Львівського інституту Оссолінських |
1818–1819 | Утворення в Полтаві масонської ложі «Любов до істини» (членом ложі був І. Котляревський) |
1818 | Переїзд М. Щепкіна з Харкова до Полтавського театру (Полтавський театр припинив свою роботу 1821 р.) |
1819 | Повстання військових поселенців у Чугуєві |
1820 | Відкриття гімназії Вищих наук у Ніжині |
1821 | Малоросійське товариство (очолював В. Лукашевич); програмний документ – «Катехизис автономіста» |
1821 | Утворення Південного (П. Пестель, «Руська правда») й Північного товариства (М. Муравйов, «Конституція») декабристів (офіцерські організації (декабристи) ставили за мету скинути самодержавство без будь-чиєї допомоги) |
грудень 1825 – січень 1826 | Повстання Чернігівського полку |
1828–1829 | Російсько-турецька війна (перехід Задунайської Січі в межі Російської імперії, ініціатор переходу – Й. Гладкий) |
1828 | Ліквідація Задунайської Січі |
1830–1831 | Польське визвольне повстання |
1830-ті – 1880-ті | Промисловий переворот у Російській імперії |
1831 | Ліквідація Магдебурзького права на Лівобережжі |
1831 | «Холерні бунти» на Закарпатті |
1832 | Створення Азовського козачого війська (проіснувало до 1866 р.) |
1833–1837 | Діяльність «Руської трійці» (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич) |
1834 | Відкриття університету в Києві (Університет святого Володимира, ректор М. Максимович) |
1837 | Видання «Русалки Дністрової» (у Будапешті стараннями Я. Головацького) |
1839 | Ліквідація царською владою Греко-Католицької Церкви на Правобережжі |
1840 | Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка (Петербург) |
1844 | Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині |
1841 | Ліквідація судочинства за Литовським статутом |
1846 | Видання «Історії Русів» (Москва) |
1846–1847 | Діяльність Кирило-Мефодіївського братства (засновники: М. Костомаров, М. Гулак, В. Білозерський; програмні документи: «Книга буття українського народу», «Статут братства св. Кирила та Мефодія») |
1848 | Скасування панщини в Галичині |
1848 | Створення Головної Руської Ради. Видання першої українськомовної газети «Зоря Галицька» |
1848 | «Весна народів» (революційні події проти самодержавства в європейських країнах). Проголошення конституції в Австрійській імперії, відкриття парламенту. Діяльність видавництва Галицько-руська матиця; відкриття кафедри української мови та літератури у Львівському університеті (очолював Я. Головацький) |
жовтень 1848 | Собор руських вчених у Львові |
1848–1850 | Повстання під проводом Л. Кобилиці на Буковині |
1848–1851 | Діяльність Головної руської ради |
1849 | Слов’янський з’їзд у Празі (організації-учасниці: Центральна рада народова, Головна руська рада, «Руський собор») |
1853–1856 | Кримська війна |
1854 | Спроба підняти національно-визвольне повстання під проводом М. Чайковського (Садик-паша) |
1855 | Селянський рух «Київська козаччина» (селяни складали списки вільних козаків і відмовлялися від панщини) |
1856 | Селянський рух «У Таврію за волею» |
1859 | Виникнення першої громади; відкриття в Києві першої в Російській імперії недільної школи |
початок 1860-х | Діяльність «хлопоманів» |
1860-ті – 1890-ті | Формування в Україні Донецького вугільно-металургійного, Криворізького залізорудного, Нікопольського марганцевого промислових центрів; прискорений розвиток зернового і цукробурякового виробництва |
1860 | Фінансова реформа; утворення Державного банку; розвиток мережі приватних банків |
1860 | Початок громадівського руху в Україні; створення в Києві Української громади |
1861–1862 | Видання в Петербурзі першого українського журналу «Основа» |
19 лютого 1861 | Царський маніфест про скасування кріпосного права в Російській імперії (категорія тимчасовозобов’язаних була скасована через 20 років; відрізки / прирізки на Правобережжі) |
1863 | Валуєвський циркуляр (заборона друкування українською мовою освітніх і релігійних видань) |
1863–1864 | Польське національно-визвольне повстання (повстання проти Росії, охопило й Правобережну Україну) |
1863–1865 | Будівництво залізниці Балта-Одеса |
1864 | Судова реформа. Земська реформа. Освітня реформа |
1865 | Цензурна реформа |
1865 | Відкриття Новоросійського університету (Одеса) |
1866 | Отримання волі державними селянами Російської імперії |
1868 | Створення у м. Львові товариства «Просвіта» |
початок 1870-х | Відновлення громадівського руху |
1870-ті | Діяльність в Україні «чайковців»; «Київська комуна» (народники) |
1870 | Міська реформа (у містах утворено думи, які очолюють голови) |
1873 | Створення у м. Львові літературного товариства ім. Т. Шевченка (від 1892 р. – Наукове товариство ім. Тараса Шевченка) |
1873–1876 | Діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства |
1874 | Військова реформа (тривалість служби – 6–7 років) |
1874 | Здійснення народниками масового «ходіння в народ» |
1875 | Початок діяльності гуртка «Південних бунтарів» |
1875 | Відкриття Чернівецького університету |
1876 | Емський указ (заборона української мови імператором Олександром ІІ) |
1877 | Створення «Таємної дружини»; «Чигиринська змова» |
1878 | Початок закордонної діяльності М. Драгоманова; журнал «Громада» |
1890 | Створення Русько-української радикальної партії (РУРП) |
1892–1893 | Виникнення таємної студентської організації «Братство тарасівців» |
1895 | Видання книги Ю. Бачинського «Україна irredenta» (Україна уярмлена) |
1897 | Створення Загальної української організації |
1898 | Створення Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП) |
1899 | Створення Української національно-демократичної партії та Української соціал-демократичної партії |
кінець ХІХ – початок ХХ ст. | Розгортання процесу монополізації Наддніпрянської України |
1900 | Будівництво Луганського паровозобудівного заводу |
1900–1903 | Економічна криза в українських губерніях Російської імперії |
1900 | Створення Радикальної української партії (РУП) |
1900 | Видання брошури М. Міхновського «Самостійна Україна» |
1900 | Створення першого гуртка спортивно-фізкультурної організації «Січ» |
1900 | Обрання Андрея Шептицького митрополитом Української Греко-Католицької Церкви |
1901–1902 | Заснування Української народної партії |
1902 | Масовий селянський страйк у Західній Україні |
1905–1907 | Демократична революція в Російській імперії |
9 січня 1905 | «Кривава неділя» |
1905 | РУП перейменовано в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП). Обʼєднання УДП і УРП в Українську демократично-радикальну партію (УДРП) |
17 жовтня 1905 | Маніфест Миколи ІІ про громадянські свободи та створення І Державної Думи |
1905 | Створення перших в Наддніпрянській Україні товариств «Просвіта» (Катеринослав, Одеса) |
1905 | Вихід першої української газети «Хлібороб». Закон, який дозволяв видавати літературу національними мовами, створювати культурно-освітні національні товариства і відкривати національні театри |
1906 | Початок видання в Києві щоденної української газети «Громадська думка» |
1906 | Офіційне скасування обмежень української мови, уведених Емським указом |
1906–1907 | Діяльність української парламентської громади у І та ІІ Державних думах |
1906 | Указ, що започаткував Столипінську аграрну реформу (завершена законами від червня 1910 р. і травня 1911 р.) |
червень 1907 | Третьочервневий переворот, закінчення революції. |
1907 | Упровадження в Австро-Угорській імперії виборчого права для чоловіків |
1908 | Створення Товариства українських поступовців (ТУП) |
1908–1913 | Промислове піднесення Наддніпрянської України |
1910 | Циркуляр Столипіна із забороною реєструвати будь-які чужорідні товариства й видавництва |
1911 | Справа «Бейліса» |
1911 | Створення таємного гуртка «Пласт». Розправа в Дрогобичі над виборцями до Австро-Угорського парламенту |
1912 | Створення військово-патріотичного товариства «Січові стрільці» |
1912 | Перший у післяреволюційний період масовий виступ українців (під час поховання М. Лисенка) |
1913 | Виступ Д. Донцова з програмою політичного відокремлення від Росії |
1914 | Протести проти заборони святкування в Києві століття від дня народження Т. Шевченка |
1914 р. – 1939 р.
Дата | Подія |
серпень 1914 | Початок Першої світової війни |
серпень 1914 | Створення Головної Української Ради. Формування легіону Українських січових стрільців (УСС). Створення Союзу визволення України (СВУ) |
серпень-вересень 1914 | Галицька битва |
вересень 1914 | Російський окупаційний режим у Галичині; утворення Галицько-Буковинського генерал-губернаторства |
1915 | Утворення Загальної української ради (Відень) |
1915 | Бій за гору Маківка (42 легіонери було вбито і 76 поранено) |
1915 | Контрнаступ австро-угорських військ; звільнення Галичини. Горлицька операція |
1916 | «Брусиловський прорив» |
вересень 1916 |